Які країни мають найбільший борг США у 2025 році та пізніше

Взаємовідносини між основними країнами та боргом США стають все більш важливими для розуміння, особливо з урахуванням постійних змін у геополітичній динаміці. Хоча побоювання щодо іноземного володіння американським боргом часто домінують у фінансових заголовках, реальна ситуація набагато складніша, ніж багато хто уявляє. Іноземні країни разом володіють лише 24% від загального обсягу боргу США, що суперечить міфу про домінування іноземців у фінансовій політиці Америки. Щоб справді зрозуміти, як глобальні володіння боргом впливають на економіку та особисті фінанси, важливо з’ясувати, які країни є найбільшими кредиторами і що насправді означають їхні володіння.

Розуміння масштабу: борговий виклик Америки у 36 трильйонів доларів

Згідно з офіційними даними Казначейства США, державний борг становить приблизно 36,2 трильйона доларів. Ця цифра настільки величезна, що її важко уявити. Для порівняння: якщо б хтось витрачав 1 мільйон доларів щодня, йому знадобилося б понад 99 000 років, щоб витратити 36 трильйонів. Однак цей масштаб стає значно більш зрозумілим, якщо порівняти його з загальним багатством домогосподарств США. Чистий капітал американських домогосподарств перевищує 160 трильйонів доларів, тобто державний борг становить приблизно п’яту частину всього американського багатства — це стабільне співвідношення за більшістю економічних стандартів.

Розуміння цієї пропорції є критичним: борг — це не ізольована проблема, а частина ширшої фінансової системи, де самі американці володіють більш ніж половиною всіх зобов’язань.

Японія, Великобританія та Китай — лідери у іноземних володіннях

На 2025 рік іноземні країни володіють значною часткою у цінних паперах США, причому лідерами є три великі економіки: Японія, Великобританія та Китай. Японія залишається найбільшим іноземним кредитором із володінням на суму 1,13 трильйона доларів, за нею йде Великобританія з 807,7 мільярдами доларів і Китай із 757,2 мільярдами. Варто зазначити, що Китай поступово зменшує свої позиції у боргових інструментах США за останні кілька років — це свідоме скорочення дозволило Великобританії піднятися на друге місце. Ця зміна підкреслює важливий факт: іноземні уряди зберігають гнучкість у керуванні своїми портфелями без ризику дестабілізації американських ринків.

Інші топ-20 володарів демонструють цікаву картину. Податкові гавані та фінансові центри, такі як Кайманові острови (448,3 мільярда доларів) і Люксембург (410,9 мільярда), мають значні обсяги володінь, часто виступаючи посередниками для міжнародних інвесторів, а не безпосередніми кредиторами. Традиційні союзники, включаючи Канаду, Францію та Швейцарію, також входять до числа значних володарів, кожен з яких має від 310 до 368 мільярдів доларів у американських боргових цінних паперах.

Глобальний розподіл: іноземне володіння становить 24%

Незважаючи на вражаючі цифри окремих країн, іноземні уряди разом володіють приблизно 24% усіх зобов’язань США. Це далеко не контрольний пакет, якого бояться деякі політики. Самі американці володіють 55% державного боргу, а урядові агентства США — включаючи Федеральний резерв і Адміністрацію соціального забезпечення — мають ще 20%. Це внутрішня концентрація означає, що саме американські інтереси, а не іноземні уряди, визначають рішення щодо управління боргом.

Розподіл іноземних володінь між понад 20 країнами означає, що жодна країна не має такої ваги, як внутрішні учасники. Навіть значний борг Китаю у 757,2 мільярда доларів становить менше 3% від загального боргу США, що обмежує його можливості впливати на американську фіскальну політику через продаж або купівлю боргових цінних паперів.

Вплив на ринки: як міжнародні володіння впливають на ставки та доходи

Хоча іноземне володіння боргом США має помірний прямий вплив на повсякденні фінанси американців, опосередковані ефекти заслуговують уваги. Коливання у попиті іноземців на казначейські цінні папери можуть впливати на рівень відсоткових ставок: зменшення покупок може підвищити доходність, а збільшення — знизити її. Це особливо важливо для іпотечних ставок, доходів за ощадними рахунками та портфелів облігацій.

Ключовий висновок полягає в тому, що ринок казначейських цінних паперів залишається одним із найглибших і найліквідніших фінансових ринків світу, приваблюючи як іноземних, так і внутрішніх інвесторів саме через свою стабільність. Постійне зменшення Китаю протягом кількох років демонструє, що навіть значні зміни у портфелях не руйнують американські ринки, оскільки попит з інших країн і внутрішніх інституцій поглинає пропозицію.

Побоювання щодо іноземного володіння, хоча й мають політичний резонанс, у підсумку є неправильним у розумінні того, як функціонують диверсифіковані ринки боргу. Безпека та ліквідність цінних паперів США забезпечують потоки капіталу, що реагують на міжнародні економічні умови, а не навпаки. Країни володіють американським боргом тому, що він залишається безпечним активом, а не тому, що вони отримують значний контроль над політикою США.