Уявіть собі, що платите всього 108 доларів на місяць за квартиру в Америці. Це була середня оренда у 1970 році. Перенесімося до 2023 року, і ця сама середня оренда зросла до 1957 доларів — майже в 18 разів за всього лише понад 50 років. Для сімей із середнім достатком цей астрономічний стрибок — не просто цифра у звіті про житло. Це змінює спосіб життя, роботу та планування фінансового майбутнього людей.
Вартість житла півстоліття тому
У 1970 році оренда була відносно доступною та стабільною для середньостатистичної американської родини. За даними статті The New York Times 1973 року, середня місячна оренда будинків і квартир по всій США становила 108 доларів. Враховуючи рівень цін того часу, це було доступно для більшості працюючих сімей із скромним доходом. Житло займало помірну частку бюджету родини, залишаючи місце для інших необхідних витрат і навіть деяких необов’язкових.
Однак 1970-ті роки стали поворотним моментом. Цей десятиліття принесли економічну рецесію, яка створила перший значний розрив у доступності житла для орендарів, згідно з дослідженнями Гарвардського спільного центру з досліджень житлового фонду. Те, що здавалося стабільним у 1970 році, почало тріскатися під тиском економіки, закладаючи основу для довгострокових проблем із доступністю.
Сучасне навантаження на орендарів: коли половина зарплати зникає
Криза, з якою стикаються орендарі сьогодні, кардинально відрізняється. За даними U.S. News & World Report, станом на грудень 2023 року середня оренда однокімнатної квартири зросла до 1499 доларів, а двокімнатні — до 1856 доларів. Загалом, середня по країні оренда становила 1957 доларів.
Ці цифри відображають широку кризу доступності. За даними TIME, приблизно половина всіх орендарів у США у 2022 році були «завантажені» витратами — тобто витрачали понад 30% свого доходу на житло. Ще більш тривожно, що понад 12 мільйонів американців витрачали щонайменше половину своєї зарплати лише на оренду. Це не просто фінансове навантаження — це обмеження способу життя, яке впливає на місце проживання, можливості заощаджень і планування майбутнього.
Велика рецесія кінця 2000-х прискорила цю кризу, спричинивши економічну нестабільність, яка сприяла нинішній надзвичайній ситуації з доступністю житла.
Чому заробітки не встигають за орендою
Ось де справжній тиск стає очевидним. За даними Consumer Affairs, з урахуванням інфляції 2022 року, середній річний дохід у США у 1970 році становив 24600 доларів. Після п’ятдесяти років, у четвертому кварталі 2023 року, середня зарплата по країні досягла 59384 доларів — приблизно у 2,4 рази більше.
Але оренда? Вона зросла у 18 разів. Математика жорстка: доходи приблизно подвоїлися і трохи більше, тоді як оренда майже помножилася на двадцять. Це розходження відкриває справжні труднощі, з якими стикаються орендарі середнього класу. Навіть при зростанні номінальних зарплат вони програють у гонці за житловими витратами. Робітник у 1970 році міг покрити кілька місяців оренди однією зарплатою за місяць. Сьогодні цей самий працівник має витратити майже третину свого річного доходу лише на оплату оренди за середню двокімнатну квартиру.
Сучасна криза доступності
Розрив між доходами людей і вартістю житла став одним із головних економічних викликів нашого часу. Криза доступності житла, яка почалася у 1970-х, так і не була повністю вирішена — вона лише посилилася. Для сімей із середнім достатком оренда — це не просто стаття витрат. Це обмеження їхніх можливостей заощаджувати, інвестувати, накопичувати багатство і забезпечувати фінансову стабільність.
Розуміння того, скільки коштувала оренда у 1970 році, дає важливий контекст сучасної ситуації з житлом. Це нагадує нам, що це не циклічна проблема, яка сама собою вирішиться з часом. Це структурна зміна в американській економіці, де житло стало суттєво менш доступним для працюючих сімей.
Переглянути оригінал
Ця сторінка може містити контент третіх осіб, який надається виключно в інформаційних цілях (не в якості запевнень/гарантій) і не повинен розглядатися як схвалення його поглядів компанією Gate, а також як фінансова або професійна консультація. Див. Застереження для отримання детальної інформації.
Скільки коштувала оренда у 1970 році? Шокуюче порівняння з нинішньою житловою кризою
Уявіть собі, що платите всього 108 доларів на місяць за квартиру в Америці. Це була середня оренда у 1970 році. Перенесімося до 2023 року, і ця сама середня оренда зросла до 1957 доларів — майже в 18 разів за всього лише понад 50 років. Для сімей із середнім достатком цей астрономічний стрибок — не просто цифра у звіті про житло. Це змінює спосіб життя, роботу та планування фінансового майбутнього людей.
Вартість житла півстоліття тому
У 1970 році оренда була відносно доступною та стабільною для середньостатистичної американської родини. За даними статті The New York Times 1973 року, середня місячна оренда будинків і квартир по всій США становила 108 доларів. Враховуючи рівень цін того часу, це було доступно для більшості працюючих сімей із скромним доходом. Житло займало помірну частку бюджету родини, залишаючи місце для інших необхідних витрат і навіть деяких необов’язкових.
Однак 1970-ті роки стали поворотним моментом. Цей десятиліття принесли економічну рецесію, яка створила перший значний розрив у доступності житла для орендарів, згідно з дослідженнями Гарвардського спільного центру з досліджень житлового фонду. Те, що здавалося стабільним у 1970 році, почало тріскатися під тиском економіки, закладаючи основу для довгострокових проблем із доступністю.
Сучасне навантаження на орендарів: коли половина зарплати зникає
Криза, з якою стикаються орендарі сьогодні, кардинально відрізняється. За даними U.S. News & World Report, станом на грудень 2023 року середня оренда однокімнатної квартири зросла до 1499 доларів, а двокімнатні — до 1856 доларів. Загалом, середня по країні оренда становила 1957 доларів.
Ці цифри відображають широку кризу доступності. За даними TIME, приблизно половина всіх орендарів у США у 2022 році були «завантажені» витратами — тобто витрачали понад 30% свого доходу на житло. Ще більш тривожно, що понад 12 мільйонів американців витрачали щонайменше половину своєї зарплати лише на оренду. Це не просто фінансове навантаження — це обмеження способу життя, яке впливає на місце проживання, можливості заощаджень і планування майбутнього.
Велика рецесія кінця 2000-х прискорила цю кризу, спричинивши економічну нестабільність, яка сприяла нинішній надзвичайній ситуації з доступністю житла.
Чому заробітки не встигають за орендою
Ось де справжній тиск стає очевидним. За даними Consumer Affairs, з урахуванням інфляції 2022 року, середній річний дохід у США у 1970 році становив 24600 доларів. Після п’ятдесяти років, у четвертому кварталі 2023 року, середня зарплата по країні досягла 59384 доларів — приблизно у 2,4 рази більше.
Але оренда? Вона зросла у 18 разів. Математика жорстка: доходи приблизно подвоїлися і трохи більше, тоді як оренда майже помножилася на двадцять. Це розходження відкриває справжні труднощі, з якими стикаються орендарі середнього класу. Навіть при зростанні номінальних зарплат вони програють у гонці за житловими витратами. Робітник у 1970 році міг покрити кілька місяців оренди однією зарплатою за місяць. Сьогодні цей самий працівник має витратити майже третину свого річного доходу лише на оплату оренди за середню двокімнатну квартиру.
Сучасна криза доступності
Розрив між доходами людей і вартістю житла став одним із головних економічних викликів нашого часу. Криза доступності житла, яка почалася у 1970-х, так і не була повністю вирішена — вона лише посилилася. Для сімей із середнім достатком оренда — це не просто стаття витрат. Це обмеження їхніх можливостей заощаджувати, інвестувати, накопичувати багатство і забезпечувати фінансову стабільність.
Розуміння того, скільки коштувала оренда у 1970 році, дає важливий контекст сучасної ситуації з житлом. Це нагадує нам, що це не циклічна проблема, яка сама собою вирішиться з часом. Це структурна зміна в американській економіці, де житло стало суттєво менш доступним для працюючих сімей.