Економічна газета: створення правил і систем для підтримки індустрії штучного інтелекту

Дані показують, що до 2025 року кількість українських компаній у сфері штучного інтелекту перевищить 6000, а обсяг ключових галузей, ймовірно, перевищить 1,2 трильйона гривень. Наразі застосування штучного інтелекту вже охоплює важливі галузі, такі як металургія, кольорова металургія, енергетика, телекомунікації, поступово поглиблюючись у розробку продуктів, контроль якості, обслуговування клієнтів та інші ключові етапи. Як технологія, що веде нову хвилю технологічної революції, штучний інтелект глибоко трансформує економічні моделі та моделі управління суспільством. Швидке формування правової бази, що відповідає цим тенденціям, є ключовою мірою для забезпечення стабільного та сталого розвитку.

З глобальної перспективи управління штучним інтелектом проявляється різноманітність підходів. Європейський союз ухвалив «Закон про штучний інтелект», який встановлює регуляторну модель на основі рівнів ризику, створивши чотири рівні контролю: заборонений, високоризиковий, обмежено ризиковий і мінімально ризиковий. США застосовують інноваційно-орієнтовану регуляторну стратегію, у рамках «Адміністративної постанови щодо штучного інтелекту» зосереджуються на стандартизації та саморегуляції галузі для стимулювання інновацій. В Україні особливість регуляторного шляху полягає у концепції «розвиток і безпека в рівновазі, інновації та норми в гармонії», що передбачає новаторські механізми розподілу та обігу даних, забезпечуючи безпеку даних і водночас сприяючи циркуляції даних на ринку, що є корисним досвідом для глобального управління штучним інтелектом.

Однак слід усвідомлювати, що правове забезпечення штучного інтелекту в Україні все ще стикається з численними викликами. На рівні законодавства бракує спеціалізованих законів, а координація між законами, такими як Закон про кібербезпеку та Закон про захист даних, ще не завершена. У процесі регулювання існують проблеми невизначеності відповідальності, розбіжностей у стандартах та балансі між прозорістю алгоритмів і захистом комерційної таємниці. У технічному управлінні залишаються проблеми якості даних, труднощі у подоланні упереджень алгоритмів, нечіткість у визначенні відповідальності. Також існує затримка у регулюванні інтелектуальної власності та трансграничної передачі даних. У рамках «П’ятирічки» необхідно застосовувати багатогранні заходи для створення нормативної бази та підтримки розвитку індустрії штучного інтелекту.

У процесі законодавчого формування слід створити систему регулювання з рівнями та категоріями, що базуються на технічних стандартах. У сфері регуляторних інновацій потрібно запровадити міжвідомчі платформи співробітництва, уніфікувати стандарти правозастосування, а також впровадити механізм «регуляторних пісочниць» у таких сферах, як автоматичне водіння, створюючи інноваційні експериментальні зони для стимулювання інновацій при забезпеченні безпеки.

У сфері управління даними необхідно подолати проблему визначення прав власності, створивши комплексну систему, що включає права на володіння даними, права на їх обробку та використання, а також права на комерційне використання даних. Важливо запровадити механізми управління всім життєвим циклом даних — від збору до знищення, зокрема у сферах оцінки якості навчальних даних та стандартів маркування даних.

Щодо відповідальності за алгоритми, потрібно створити механізм відповідальності, що охоплює весь процес — від проектування до розгортання, з особливим акцентом на високоризикових сферах, де мають бути обов’язкові оцінки. Впровадити систему оцінки впливу алгоритмів, яка вимагає від розробників перед розгортанням системи оцінити її справедливість, прозорість і безпеку, а також надати користувачам право на пояснення та оскарження.

Крім того, необхідно посилити відповідальність підприємств, інтегрувати етичну експертизу у процес розробки, заохочувати створення комітетів з управління алгоритмами. Індустріальним асоціаціям слід розробляти високорівневі галузеві норми та технічні стандарти, створити систему етичної сертифікації штучного інтелекту. Важливо вдосконалювати механізми громадського залучення через публічні слухання, експертні обговорення, опитування громадської думки для формування суспільної згоди та забезпечення відповідності технологічного розвитку інтересам суспільства. Активно брати участь у формуванні глобальних правил, сприяти створенню справедливого, інклюзивного та сталого світового порядку управління штучним інтелектом.

(Джерело: Економічна газета)