Справжні люди, які бачили світ, здатні відчути сором у кишені, зрозуміти гордість бідних, що раптово стали багатими, уявити собі короткозорість жаби на дні колодязя, терпимо ставитися до хвастощів зовнішньої сили, зрозуміти цю самовпевненість і марнославство, гордість і комплекс неповноцінності — у всіх живих істот є свої причини. Не заздрять багатим і не співчувають бідним, не підлещуються, не обманюють, не принижують і не зневажають. Світ великий, і кожен знає свою мізерність, розуміє, що час — це постійна зміна, і що втрата або здобуття — це норма.