Цифровізація комерційної валюти стає незаперечною реальністю для монетарної архітектури Європи відповідно до недавніх рішень Банкa Італії. Ця еволюція ознаменовує поворот у концепції фінансової системи, де цифровізація монетарних активів поступово стає основою нової організації платежів та обмінів.
Фабіо Панетта, голова італійського центрального банку, у середу виступив перед виконавчим комітетом італійської банківської асоціації з чітким баченням: цифрові валюти, випущені центральними інституціями та комерційними банками, співіснуватимуть як опори майбутньої монетарної системи. Ця двоголова архітектура створює рамки стабільності та довіри, які приватні інструменти самі по собі гарантувати не можуть.
Центральні банки переосмислюють структуру цифрової монетарної системи
Цифровізація банківських потоків виходить за межі простої технологічної модернізації: вона являє собою важливий структурний перехід, ініційований державними інституціями, а не приватними гравцями криптографії. Європейські керівники сходяться у цьому діагнозі: трансформація монетарної системи відповідає імперативам суверенітету та контролю, а не зовнішнім технологічним інноваціям.
Панетта наголосив на центральній ролі платежів як стратегічного питання конкуренції. У світі, де геополітика переосмислює правила торгівлі та фінансів, контроль над платіжною інфраструктурою стає критичною здатністю для банківських інституцій. Цей пріоритет вписується у контекст зростаючої невизначеності, де традиційні економічні змінні — інвестиції, відсоткові ставки, торговельні обміни — дедалі більше залежать від політичних рішень, а не лише від ринкових сил.
Стейблкоїни: доповнення, а не заміна
Банк Італії зберігає обережну позицію щодо стейблкоїнів, визнаючи їх як додаткові інструменти, а не структурні. Їх роль залишається обмеженою, оскільки їх стабільність в основному базується на їхній еквівалентності з традиційними валютами, що робить їх залежними від існуючої системи, яку вони прагнуть покращити.
19 вересня 2025 року віце-директорка Банка Італії, Кіара Скочі, висловила конкретні занепокоєння щодо мультиемісійних стейблкоїнів. Ці токени, випущені у кількох юрисдикціях під одним торговим брендом, мають операційні, юридичні та фінансові ризики, які можуть підірвати консолідовані рамки нагляду Європейського Союзу. Скочі закликала до суворих обмежень цих інструментів лише для юрисдикцій із відповідними нормативними стандартами, з обов’язковими резервами та зобов’язаннями викупу.
До створення безпечної та фрагментованої платіжної інфраструктури
Випуск стабільних криптовалют за кордоном ставить перед викликом іншого масштабу: він загрожує послабити механізми нагляду, розроблені для підтримки стабільності європейської фінансової системи. Ризики не є теоретичними, а структурними, особливо в умовах міжнародного середовища, менш кооперативного ніж у попередні періоди економічних трансформацій.
Незважаючи на ці застереження, влада визнає реальні потенціали цифрових інструментів. Цифровізація платежів може ефективно знизити транзакційні витрати та прискорити розрахунки, підвищуючи операційну ефективність ринку. Це помірковане визнання відображає дилему регуляторів: заохочувати інновації без шкоди для стабільності та монетарного суверенітету.
Операційні та регуляторні виклики переходу
Центр світової економіки зазнає зростаючого впливу технологічних досягнень, що ускладнює баланс між інноваціями та контролем. Панетта охарактеризував цифрові фінанси як критичну точку напруги для банків, що працюють у дедалі більш фрагментованому геополітичному ландшафті. Цифровізація — це не просто технічна еволюція, а питання влади та стабільності.
Європейський підхід передбачає контрольовану та поступову цифровізацію, де державні інституції зберігають керівні ролі, а не дозволяють приватним гравцям диктувати правила гри. Саме в цій логіці базується стратегічне бачення італійського центрального банку щодо майбутнього монетарної системи.
Переглянути оригінал
Ця сторінка може містити контент третіх осіб, який надається виключно в інформаційних цілях (не в якості запевнень/гарантій) і не повинен розглядатися як схвалення його поглядів компанією Gate, а також як фінансова або професійна консультація. Див. Застереження для отримання детальної інформації.
Цифровізація торгової валюти: основа стійкої фінансової системи
Цифровізація комерційної валюти стає незаперечною реальністю для монетарної архітектури Європи відповідно до недавніх рішень Банкa Італії. Ця еволюція ознаменовує поворот у концепції фінансової системи, де цифровізація монетарних активів поступово стає основою нової організації платежів та обмінів.
Фабіо Панетта, голова італійського центрального банку, у середу виступив перед виконавчим комітетом італійської банківської асоціації з чітким баченням: цифрові валюти, випущені центральними інституціями та комерційними банками, співіснуватимуть як опори майбутньої монетарної системи. Ця двоголова архітектура створює рамки стабільності та довіри, які приватні інструменти самі по собі гарантувати не можуть.
Центральні банки переосмислюють структуру цифрової монетарної системи
Цифровізація банківських потоків виходить за межі простої технологічної модернізації: вона являє собою важливий структурний перехід, ініційований державними інституціями, а не приватними гравцями криптографії. Європейські керівники сходяться у цьому діагнозі: трансформація монетарної системи відповідає імперативам суверенітету та контролю, а не зовнішнім технологічним інноваціям.
Панетта наголосив на центральній ролі платежів як стратегічного питання конкуренції. У світі, де геополітика переосмислює правила торгівлі та фінансів, контроль над платіжною інфраструктурою стає критичною здатністю для банківських інституцій. Цей пріоритет вписується у контекст зростаючої невизначеності, де традиційні економічні змінні — інвестиції, відсоткові ставки, торговельні обміни — дедалі більше залежать від політичних рішень, а не лише від ринкових сил.
Стейблкоїни: доповнення, а не заміна
Банк Італії зберігає обережну позицію щодо стейблкоїнів, визнаючи їх як додаткові інструменти, а не структурні. Їх роль залишається обмеженою, оскільки їх стабільність в основному базується на їхній еквівалентності з традиційними валютами, що робить їх залежними від існуючої системи, яку вони прагнуть покращити.
19 вересня 2025 року віце-директорка Банка Італії, Кіара Скочі, висловила конкретні занепокоєння щодо мультиемісійних стейблкоїнів. Ці токени, випущені у кількох юрисдикціях під одним торговим брендом, мають операційні, юридичні та фінансові ризики, які можуть підірвати консолідовані рамки нагляду Європейського Союзу. Скочі закликала до суворих обмежень цих інструментів лише для юрисдикцій із відповідними нормативними стандартами, з обов’язковими резервами та зобов’язаннями викупу.
До створення безпечної та фрагментованої платіжної інфраструктури
Випуск стабільних криптовалют за кордоном ставить перед викликом іншого масштабу: він загрожує послабити механізми нагляду, розроблені для підтримки стабільності європейської фінансової системи. Ризики не є теоретичними, а структурними, особливо в умовах міжнародного середовища, менш кооперативного ніж у попередні періоди економічних трансформацій.
Незважаючи на ці застереження, влада визнає реальні потенціали цифрових інструментів. Цифровізація платежів може ефективно знизити транзакційні витрати та прискорити розрахунки, підвищуючи операційну ефективність ринку. Це помірковане визнання відображає дилему регуляторів: заохочувати інновації без шкоди для стабільності та монетарного суверенітету.
Операційні та регуляторні виклики переходу
Центр світової економіки зазнає зростаючого впливу технологічних досягнень, що ускладнює баланс між інноваціями та контролем. Панетта охарактеризував цифрові фінанси як критичну точку напруги для банків, що працюють у дедалі більш фрагментованому геополітичному ландшафті. Цифровізація — це не просто технічна еволюція, а питання влади та стабільності.
Європейський підхід передбачає контрольовану та поступову цифровізацію, де державні інституції зберігають керівні ролі, а не дозволяють приватним гравцям диктувати правила гри. Саме в цій логіці базується стратегічне бачення італійського центрального банку щодо майбутнього монетарної системи.