Багатий тато звик говорити: «Я не можу це дозволити». А бідний тато заборонив нам так говорити і наполягав на тому, щоб ми змінювали формулювання — не «Я не можу це дозволити», а «Як я можу це дозволити?». Ці дві фрази здаються схожими, але насправді вони абсолютно різні. Одна — стверджувальна, вона може змусити людину зупинитися; інша — питання, яке змушує шукати рішення. Пізніше, той самий багатий тато, який незабаром став багатим, пояснив: коли ти підсвідомо кажеш «Я не можу це дозволити», твій мозок припиняє працювати; а коли ти запитуєш себе «Як я можу це дозволити?», твій мозок починає працювати. Звісно, він не мав на увазі, що потрібно купувати все, що хочеться, а наголошував на тому, щоб постійно тренувати здатність мозку мислити, адже мозок — найпотужніший «комп’ютер» у світі. Багатий тато вважає, що чим більше ти використовуєш мозок, тим він більш гнучкий; а гнучкий мозок — це сильніше здатний створювати багатство. А ті, хто звик говорити «Я не можу це дозволити», на його думку, насправді є проявом духовної ліні.