Коли інвестори та аналітики прагнуть зрозуміти світові економічні цикли, неминуче виникає питання: які країни є найбіднішими у світі? Відповідь виходить далеко за межі простої статистичної цікавості — вона відкриває шаблони ризиків, політичної нестабільності та можливостей ринку в окремих регіонах планети.
Метріка, що визначає бідність: розуміння ВВП на душу населення (PPC)
Для оцінки рівня економічного розвитку країни організації, такі як МВФ і Світовий банк, використовують переважно ВВП на душу населення, скоригований за паритетом купівельної спроможності (PPC). Цей показник ділить загальне виробництво товарів і послуг країни на кількість населення, враховуючи місцеві витрати на життя.
Чому саме цей підхід? Тому що він дозволяє справедливо порівнювати економіки з різними валютами та інфляційними сценаріями. Хоча він не повністю відображає внутрішню соціальну нерівність або якість державних послуг, це найнадійніша доступна метрика для оцінки середнього рівня доходу та ступеня економічної вразливості між країнами.
Карта крайньої бідності: де знаходяться найбідніші країни
Більшість економік із найнижчим ВВП на душу населення зосереджені в Південно-Східній Африці та регіонах, уражених тривалими конфліктами. Картина тривожна: екстремальна бідність зберігається у цих територіях навіть за наявності значних природних ресурсів.
Десять країн із найменшим ВВП на душу населення у 2025 році:
Позиція
Країна
Приблизний ВВП на душу населення (USD)
1
Південний Судан
960
2
Бурунді
1.010
3
Центральноафриканська Республіка
1.310
4
Малаві
1.760
5
Мозамбік
1.790
6
Сомалі
1.900
7
Демократична Республіка Конго
1.910
8
Ліберія
2.000
9
Ємен
2.020
10
Мадагаскар
2.060
Ці цифри відображають дуже низький середньорічний дохід, що свідчить про слабкі економіки та високу вразливість до зовнішніх шоків.
Структурні фактори, що сприяють збереженню бідності
Незважаючи на географічні та культурні відмінності, найбідніші країни світу стикаються з спільними викликами, які підтримують цикл недорозвиненості:
Політична нестабільність і військові конфлікти
Громадянські війни та перевороти не лише руйнують інфраструктуру — вони відлякують іноземні інвестиції, руйнують державні інститути та заважають економічному зростанню. Південний Судан, Сомалі, Центральноафриканська Республіка та Ємен є яскравими прикладами цієї реальності.
Залежність від товарів і низька диверсифікація
Коли економіка майже цілком базується на сільському господарстві або експорті сировини, вона стає надзвичайно вразливою до коливань цін на світовому ринку та кліматичних явищ. Промисловий і сервісний сектори залишаються недорозвиненими.
Недостатні інвестиції в людський капітал
Недосконала освіта, слабкі системи охорони здоров’я та погане санітарне забезпечення знижують продуктивність робочої сили і підривають потенціал довгострокового зростання.
Швидке демографічне зростання
Коли населення зростає швидше за економічне виробництво, ВВП на душу населення застоюється або навіть зменшується, навіть якщо загальний ВВП зростає у абсолютних показниках.
Аналіз за країнами: конкретні виклики найбідніших держав
Південний Судан — Найбільш вразливий
Хоча має значні нафтові запаси, політична нестабільність з моменту незалежності заважає перетворенню цієї багатства у розвиток. Постійні громадянські конфлікти блокують будь-який структурований економічний прогрес.
Бурунді — Застій у сільському господарстві
Майже цілком залежна від сільського господарства з дуже низькою продуктивністю, ускладнена десятиліттями політичної напруги. Індекс людського розвитку залишається одним із найнижчих у світі.
Центральноафриканська Республіка — Не використані мінеральні багатства
Парадоксально, але має цінні мінеральні ресурси, проте внутрішні конфлікти, масовий виїзд населення та колапс державних служб заважають належній економічній експлуатації.
Малаві, Мозамбік і Мадагаскар — Вразливість до клімату
Ці країни поєднують залежність від сільського господарства з підвищеною вразливістю до посух і кліматичних змін. Індустріалізація практично відсутня, а демографічне зростання ще більше тисне на обмежені ресурси.
Сомалі — Відсутність функціональної держави
Після десятиліть конфліктів країна позбавлена стабільних інституцій. Тіньова економіка домінує, харчова безпека є хронічною проблемою, а інституційний розвиток мінімальний.
Демократична Республіка Конго — Прокляття природних ресурсів
Незважаючи на великі запаси мінералів, системна корупція, регіональні військові конфлікти та погане управління заважають населенню отримати користь від потенційних багатств.
Ліберія та Ємен — Спадщина конфліктів
Обидві країни ще несуть рани громадянських воєн. У випадку Ємену, єдиного у рейтингу поза Африкою, з 2014 року триває руйнівна гуманітарна криза, що ще більше поглиблює структурну бідність.
Що показує рейтинг для розуміння світової економіки
Визначення найбідніших країн світу виходить за межі простого перегляду статистичного рейтингу. Ці дані ілюструють, як інституційна слабкість, збройні конфлікти та відсутність стратегічних інвестицій створюють пастки бідності, які майже неможливо подолати.
Для фахівців фінансового ринку розуміння цієї економічної реальності дає ясність щодо шаблонів геополітичних ризиків, циклів капіталу та руху ринків. Нестабільні регіони зазвичай відлякують інституційний капітал, спричиняють волатильність і створюють специфічні можливості для уважних операторів.
Якщо ви розглядаєте можливість почати свою діяльність на фінансових ринках, перший крок — обрати надійну платформу, яка пропонує доступ до кількох ринків, потужні аналітичні інструменти та відповідні ресурси управління ризиками. Попрактикуйтеся на демо-рахунку перед торгівлею реальним капіталом, ознайомтеся з динамікою активів і розробіть стратегію, що відповідає вашому профілю ризику.
З якісною інформацією, дисципліною та відповідними інструментами цілком можливо розпочати свою діяльність на фінансовому ринку обережно та обґрунтовано.
3 кроки для початку вашої торгівельної подорожі:
Зареєструйте свій рахунок — Заповніть особисті дані
Поповніть депозит — Мінімум 5 USD
Починайте торгувати — Досліджуйте ринки з упевненістю
Переглянути оригінал
Ця сторінка може містити контент третіх осіб, який надається виключно в інформаційних цілях (не в якості запевнень/гарантій) і не повинен розглядатися як схвалення його поглядів компанією Gate, а також як фінансова або професійна консультація. Див. Застереження для отримання детальної інформації.
Мапуючи глобальну бідність: який рейтинг найбідніших країн світу у 2025 році?
Коли інвестори та аналітики прагнуть зрозуміти світові економічні цикли, неминуче виникає питання: які країни є найбіднішими у світі? Відповідь виходить далеко за межі простої статистичної цікавості — вона відкриває шаблони ризиків, політичної нестабільності та можливостей ринку в окремих регіонах планети.
Метріка, що визначає бідність: розуміння ВВП на душу населення (PPC)
Для оцінки рівня економічного розвитку країни організації, такі як МВФ і Світовий банк, використовують переважно ВВП на душу населення, скоригований за паритетом купівельної спроможності (PPC). Цей показник ділить загальне виробництво товарів і послуг країни на кількість населення, враховуючи місцеві витрати на життя.
Чому саме цей підхід? Тому що він дозволяє справедливо порівнювати економіки з різними валютами та інфляційними сценаріями. Хоча він не повністю відображає внутрішню соціальну нерівність або якість державних послуг, це найнадійніша доступна метрика для оцінки середнього рівня доходу та ступеня економічної вразливості між країнами.
Карта крайньої бідності: де знаходяться найбідніші країни
Більшість економік із найнижчим ВВП на душу населення зосереджені в Південно-Східній Африці та регіонах, уражених тривалими конфліктами. Картина тривожна: екстремальна бідність зберігається у цих територіях навіть за наявності значних природних ресурсів.
Десять країн із найменшим ВВП на душу населення у 2025 році:
Ці цифри відображають дуже низький середньорічний дохід, що свідчить про слабкі економіки та високу вразливість до зовнішніх шоків.
Структурні фактори, що сприяють збереженню бідності
Незважаючи на географічні та культурні відмінності, найбідніші країни світу стикаються з спільними викликами, які підтримують цикл недорозвиненості:
Політична нестабільність і військові конфлікти
Громадянські війни та перевороти не лише руйнують інфраструктуру — вони відлякують іноземні інвестиції, руйнують державні інститути та заважають економічному зростанню. Південний Судан, Сомалі, Центральноафриканська Республіка та Ємен є яскравими прикладами цієї реальності.
Залежність від товарів і низька диверсифікація
Коли економіка майже цілком базується на сільському господарстві або експорті сировини, вона стає надзвичайно вразливою до коливань цін на світовому ринку та кліматичних явищ. Промисловий і сервісний сектори залишаються недорозвиненими.
Недостатні інвестиції в людський капітал
Недосконала освіта, слабкі системи охорони здоров’я та погане санітарне забезпечення знижують продуктивність робочої сили і підривають потенціал довгострокового зростання.
Швидке демографічне зростання
Коли населення зростає швидше за економічне виробництво, ВВП на душу населення застоюється або навіть зменшується, навіть якщо загальний ВВП зростає у абсолютних показниках.
Аналіз за країнами: конкретні виклики найбідніших держав
Південний Судан — Найбільш вразливий
Хоча має значні нафтові запаси, політична нестабільність з моменту незалежності заважає перетворенню цієї багатства у розвиток. Постійні громадянські конфлікти блокують будь-який структурований економічний прогрес.
Бурунді — Застій у сільському господарстві
Майже цілком залежна від сільського господарства з дуже низькою продуктивністю, ускладнена десятиліттями політичної напруги. Індекс людського розвитку залишається одним із найнижчих у світі.
Центральноафриканська Республіка — Не використані мінеральні багатства
Парадоксально, але має цінні мінеральні ресурси, проте внутрішні конфлікти, масовий виїзд населення та колапс державних служб заважають належній економічній експлуатації.
Малаві, Мозамбік і Мадагаскар — Вразливість до клімату
Ці країни поєднують залежність від сільського господарства з підвищеною вразливістю до посух і кліматичних змін. Індустріалізація практично відсутня, а демографічне зростання ще більше тисне на обмежені ресурси.
Сомалі — Відсутність функціональної держави
Після десятиліть конфліктів країна позбавлена стабільних інституцій. Тіньова економіка домінує, харчова безпека є хронічною проблемою, а інституційний розвиток мінімальний.
Демократична Республіка Конго — Прокляття природних ресурсів
Незважаючи на великі запаси мінералів, системна корупція, регіональні військові конфлікти та погане управління заважають населенню отримати користь від потенційних багатств.
Ліберія та Ємен — Спадщина конфліктів
Обидві країни ще несуть рани громадянських воєн. У випадку Ємену, єдиного у рейтингу поза Африкою, з 2014 року триває руйнівна гуманітарна криза, що ще більше поглиблює структурну бідність.
Що показує рейтинг для розуміння світової економіки
Визначення найбідніших країн світу виходить за межі простого перегляду статистичного рейтингу. Ці дані ілюструють, як інституційна слабкість, збройні конфлікти та відсутність стратегічних інвестицій створюють пастки бідності, які майже неможливо подолати.
Для фахівців фінансового ринку розуміння цієї економічної реальності дає ясність щодо шаблонів геополітичних ризиків, циклів капіталу та руху ринків. Нестабільні регіони зазвичай відлякують інституційний капітал, спричиняють волатильність і створюють специфічні можливості для уважних операторів.
Якщо ви розглядаєте можливість почати свою діяльність на фінансових ринках, перший крок — обрати надійну платформу, яка пропонує доступ до кількох ринків, потужні аналітичні інструменти та відповідні ресурси управління ризиками. Попрактикуйтеся на демо-рахунку перед торгівлею реальним капіталом, ознайомтеся з динамікою активів і розробіть стратегію, що відповідає вашому профілю ризику.
З якісною інформацією, дисципліною та відповідними інструментами цілком можливо розпочати свою діяльність на фінансовому ринку обережно та обґрунтовано.
3 кроки для початку вашої торгівельної подорожі: